Методична студія

 Методична студія

  Сухомлинський Василь Олександрович –дивовижна особистість, педагог-новатор, наш співвітчизник. Складно переоцінити внесок цієї людини не лише в розвиток освіти, а й у формування суспільства. Відомий педагог усе своє життя невтомно працював на благо людей і в цій праці вбачав радість і мету життя.

мал 1

Педагогічна спадщина В. Сухомлинського багатопланова. Вона зазнавала певної еволюції, постійно збагачувалася, поглиблювалася. Хоча він жив і творив у застійні часи, ставлення до його діяльності та ідей не змінилося.

У педагогічній системі Василя Олександровича особистість виховується через тріаду: школа – сім’я – громадськість.

«Наша праця – формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити».

                                                                                                       В.О.Сухомлинський

Вчителі Червоновершської  загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів використовують  у своїй роботі  заповіді відомого педагога:

  1. Систематичне піклування про всебічний розвиток дитини.
  2. Любов до дітей і кожної окремої дитини.
  3. Повага до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість.
  4. Віра в дитину як запорука педагогічного успіху.
  5. Глибоке знання дитини.
  6. Розуміння дитини – педагогічна емпатія.
  7. Бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини.
  8. Вміння розвивати у дитини почуття власної гідності.
  9. Вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей.
  10. Бути другом, мудрим радником дитини.

«Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції»

                                                                    О.В.Сухомлинський

мал 2

Учитель готується до хорошого уроку все життя… Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба ввібрати ціле море світла.

В.О.Сухомлинський

Вчителям школи  в роботі  допомагає педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського в поєднанні з надбаннями сучасної української педагогіки, новітніми освітніми технологіями, власним досвідом та досвідом роботи педагогів попередніх поколінь. Саме в працях В.О. Сухомлинського вчителі знаходять відповіді на те, як виховувати людину – творця, гуманіста, патріота свого краю, своєї Батьківщини. Видатного педагога хвилювали ідеї особистісного підходу до організації навчання, розкриття індивідуальних обдарувань і нахилів, творчої ініціативності учнів та інше.

Переглянути уроки з використанням спадщини В.О.Сухомлинського

“Вчительська професія, – це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих корінь, які живлять покликання до педагогічної праці. ”

                                                                                                                              В.О.Сухомлинський

     Особливу увагу Василь Олександрович радив звертати на виховання у дітей саме дбайливого ставлення до природи, її багатств. Він вважав, що духовне збагачення людини необхідно поєднувати з постійним спілкуванням з природою. «Краса природи, – говорив він, відіграє велику роль у вихованні духовного благородства. Вона виховує в душі дитини здатність відчувати, сприймати тонкощі, відтінки речей, явищ, порухи серця»

мал 3

Сухомлинський радив відкривати віконце у світ краси слова поступово, щоб не переобтяжувати розум дитини і не набридати їй. Необхідно так виховувати дітей, щоб вони дивилися на світ добрими очима, вміли берегти життя. Тільки тоді вони, змужнілі та прозрілі розумом і серцем, стануть справжніми людьми.

Екологічне виховання у школі

«Несу любов до дитини через все життя…»

В.О.Сухомлинський

     За В. Сухомлинським, могутня сила виховання покладена в тому, що діти вчаться дивитися на світ очима батьків, вчаться у батька поважати матір, бабусю, жінку, людину. 

     Сімейне виховання – це одна з форм виховання дітей, що поєднує цілеспрямовані педагогічні дії батьків з повсякденним впливом сімейного побуту  Головна  мета сімейного виховання – сформувати справжню людину, наділену найкращими людськими якостями:  високоморальну, здорову  тілом і душею, сильну розумом.

    Століттями складалися традиції сімейного виховання, вироблялися основні його принципи. В українських родинах дітей завжди вчили, що людина невіддільна від свого роду, нації. Нині Україна переживає нелегкі часи, а сімейні традиції та звичаї допомагають нормально взаємодіяти з суспільством. Тому в педагогіці постає проблема традицій сімейного виховання та батьківської педагогіки.

мал 4

На думку педагога, аби дитина виросла справжньою людиною, її розум і душа мають працювати у діалозі з книгою. Звичайно, увага до книги, спілкування з книгою мають тривати протягом усього життя людини. Розвиток розумових сил і здібностей, багатство духовного існування індивіда і колективу, інтереси і невгасимий вогник інтелектуальної праці — усе це, на думку Василя Сухомлинського, пов’язано із книгою. «Чим дорожче для кожного вихованця найважливіше джерело знань — книга, тим менша небезпека розумової обмеженості, байдужості до знань», — писав він.

Читання за В. О. Сухомлинським — це зовсім не простий процес. І якщо дитина може відтворити надрукований текст, це ще не означає, що вона вміє читати, або як «ковтає» книгу за книгою, то це принесе велику користь. Василь Олександдрович наполягав, що опанування прочитаного — «це роздуми над власною долею, викликані книгою, читання якої — нелегка праця» (з твору «Народження громадянина»).  Педагог був переконаний, що вихованці можуть успішно вчитися лише тоді, коли вони «вміють спостерігати, думати, висловлювати думки, читати, писати, думаючи читати і читаючи думати».

Віртуальна книжкова виставка Червоновершської ЗШ І-ІІІ ступенів тут

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *